Поезія про Кохання
або
Поезія Високих Почуттів
На цій сторінці зібрані поетичні твори про високі почуття. До кожного у свій час в житті вони приходили, приносячи чи то радість, чи то горе, чи то смуток, чи то надію, але завжди залишали свій відбиток десь у глибині душі. Поезія цих авторів була вчасно записана на аркуші паперу і передана до думки загалу. Отож, читайте і насолоджуйтесь вічною грою слів і почуттів...
Юрій Мельник - Поезія
- "..."
- "Любов буває різною..." (02.02.1997)
- Я згораю в полум'ї кохання... (19.03.1997)
- Так треба. (24.06.1997)
- "Кохання мить така швидка..." (06.11.1997)
- "Кохання – то серце пробите стрілою..." (11.11.1997)
- "Твоя душа – життя мого скарбниця..." (06.01.1998)
- "Я міряю кохання крок за кроком..." (20.01.1998)
[Юрій Мельник] Тернопіль © Юрій Мельник (yuriymelnyk2008 [at] gmail.com). Всі права застережені.
Любов буває різною:
І ніжною, і грізною,
І ранньою, і пізньою,
Із пуху і залізною,
Малою і великою,
Тихенькою і з криками,
Спокійною й бурхливою,
Нещасною й щасливою,
Миттєвою і довгою,
У мріях і у спогадах,
Земною і небесною,
Духовною й тілесною,
Яскравою і сірою,
Без розуму і з мірою,
Поганою і гарною,
А іноді ще й марною,
Законною й фіктивною,
Пасивною й активною,
Корисною й сердечною,
І навіть недоречною,
Фатальною й безслідною,
Шляхетною й негідною,
Зрадливою і вірною,
Словами невимірною,
Останньою і першою,
Живою і помершою,
Палкою і холодною,
І неймовірно модною,
Розумною й дурною,
З усмішкою й сумною,
Потрібною й не дуже...
А в тебе яка, друже?
02.02.1997
Я згораю в полум'ї кохання...
Я згораю в полум'ї кохання...
Наші зустрічі такі палкі –
Кожна ніч з тобою, мов остання,
Ну а день, що потім, – навпаки.
Ми зійшлись, хоч зовсім неподібні,
Поміж наших душ стоять віки...
Але один одному потрібні
Дуже часто, рідко – навпаки.
Що ж, лишається горіти далі...
Плавляться в вогні мої думки –
Може наші почуття невдалі?
Може так, а може – навпаки.
19.03.1997
Так треба.
Я пару хвилин вкраду у життя
Для тебе,
Хоч знаю, що будуть роки каяття...
Так треба.
Хай вітер палкі почуття зрива
У небо,
Хай буде дорога кохання крива...
Так треба.
Хай падають рясно мої зірки
Для тебе,
Нехай відчуття будуть дуже гіркі...
Так треба.
Нехай не залишиш мені моста
До себе –
Від цього бажання тільки зроста...
Так треба.
Я вірю, що буде кохання у нас:
У мене і в тебе –
Вогонь у серцях ще далеко не згас...
Так треба.
Так треба.
24.06.1997
Кохання мить така швидка,
ЇЇ не можна зупинити –
Вона сплива немов ріка,
І пролітає, немов вітер.
Та залишається в душі
Про неї згадка незабутня,
А розум каже: "Гей, лиши...
Кохання мить давно відсутня."
Але бажання не вгаса
Пізнати знов і серце гріє...
Кохання – спогадів краса
І одночасно вічна мрія.
06.11.1997
Кохання – то серце пробите стрілою,
Із нього повільно краплина повзе
Гарячої крові, що була п'янкою,
А зараз – проста рідина... от і все.
Стікають краплини одна за одною,
Стікають у бездну мої почуття –
Ціною плачу за любов дорогою.
Чи вистачить крові на ціле життя?...
11.11.1997
Твоя душа – життя мого скарбниця,
Яка затьмарює глибокий сум,
На неї я не можу надивиться
Крізь призму несміливих своїх дум.
ЇЇ плекаю я й оберігаю –
Нема ніде коштовніших скарбів:
У ній живе приємний гомін гаю
І відчайдушний рух дівочих брів...
Я ніжно все, що є беру у руки:
Слова, які так солодко звучать,
І дихання, і серця твого стуки...
Немає більш таких як ти дівчат.
06.01.1998
Я міряю кохання крок за кроком,
Та виміри оті мої дарма,
Бо чи навмисно це, чи ненароком
То під ногами є, а то – нема.
Я міряю кохання крок за кроком...
Нудьга мене вже брати почина,
Бо пізнаю я з кожним новим роком:
Воно – не стала є величина.
20.01.1998
